olenkokramarenko: (серце з перцем)
Зайшли в амстор, купили всякого і до того відерце кольорової малювальної крейди. Вийшли, стали чекати на друзів, з якими треба було зустрітись. Олекса тим часом розпакував крейду, став малювати на асфальті. Все як завжди, нічого особливого: небо, сонечко, травичка, море, човник. А тоді дивлюсь - на човнику прапорець, низ жовтий, верх блакитний. А тоді, поки я витріщівши очі на це дивилась, ще й підписав "слава Україні".

ото таке.
olenkokramarenko: (серце з перцем)
У Лё в пятницу был академконцерт (гитара, да) и надо было его соответственно нарядить. И у меня получилось как в том анекдоте с бородой: "профессор, вы когда спать ложитесь, кладете бороду на одеяло или под?" Перед новогодним концертом я специально смотрела в инете где должен быть галстух-бабочка: на воротничке рубашки или прятаться под ним. И сделала как надо. А в этот раз мы пришли в школу, я достала бабочку из сумки и поняла, что ни черта не помню. Надела на Лё бабочку, спрятала ее под воротничок. Не, как то не так. Вытащила, расположила эту красоту поверх воротничка. Тоже не очень. В итоге я остановилась на варианте "под воротничком". Некритично, ибо все равно остальные мальчишки были просто в рубашках без никаких тебе галстуков. Надеюсь, что до выпускного, например, или свадьбы кого-нибудь из детей я таки запомню как это делается. Ну или они сами уже будут решать этот вопрос :)
olenkokramarenko: (серце з перцем)
Бачила днями на якомусь будинку граффіті "Дімасик кохає Оленку". Саме так :)
olenkokramarenko: (серце з перцем)
Були у "Театрі юного глядача" на виставі "Тарасові сни". Від вистави я чогось особливого не чекала, тож добре враження було несподіваним. Актори видно що вкладали душу, хлопець, що грав молодого Шевченка був дуже переконливий :) сценографія проста і зі смаком: біла напівпрозора завіса-фон та проектор. Я не бозна-який театрал, нема з чим порівнювати, та, як на мене, те що мали - використали вдало. Не казка, не дитячий спектакль, скоріш для юнацтва (бо ж театр юного глядача), триває досить довго - 1 година 40 хвилин. Кіндерам найбільше сподобався танець з шаблями (шаблями козаки билися і від того іскри летіли!) якби я не нервувала, шо спектакль такий довгий і діти не висидять, то отримала б повне задоволення :)
olenkokramarenko: (Default)
Из всего, что я сложила в электронной читалке в папку "Для дітей" Илья выбрал "Робинзона Крузо". Я думала начнет и бросит, но ему неожиданно понравилось. Неожиданно, т.к. мне самой в детстве тяжеловато было его читать, но я читала, ибо не читать совсем ничего было в сто раз хуже (помню, у бабушки я даже перечитала стопку журналов "Здоровье"). Сегодня даже стал читать его вслух Леше, потом не утерпел, стал пересказывать содержание - про юнгу, хлеб для бедняков, приручение козы "голодомором" (так и сказал, да), лечение табаком и ты ды. А "Том Сойер" ему так и не пошел, получил за него единицу по світовій літературі, теперь уж хочешь или нет, а читать придется - программа, сэр.

С утра слентяйничали и в школу не пошли - я допоздна засиделась, читая новости про Киев (да что там, теперь уже про всю Украину), а утром, с трудом поднявшись, встала перед фактом, что на улице минус 15. Это значит надо пораньше собраться, на Лешу напялить сто одежек, мне надеть мою тяжеленную дубленку, потом прибежать, пыхтя, по морозу в школу, переодеть Ле в более легкую одежду, остальное унести с собой. В 12.00 повторить. Решила, что нихачу. А там, конечно, и Илья подтянулся - это ж какая несправедливость, что брат не пошел в школу, а он должен идти! Ладно уж. Компенсируем. Минус игры на компьютере плюс гуляние на улице и чтение всяческих книжек.

Леше нравится "Капосна книжка малого вовчика" Іана Вайсброу, понемногу читает сам. Перед этим было начали "Чарівника смарагдового міста", но он его так не увлек - строго ежедневные 2 страницы и все, ни строчкой больше. А "Малого вовчика" и "Робінзона Крузо" они сегодня читали вслух друг другу по очереди.
olenkokramarenko: (Default)
DSC01841

Нашли сегодня на Хортице собаку - молодую, но крупную, белую с черными пятнами кавказскую овчарку. Она лежала на тропинке неподалеку от "языческого святилища". Мне так жутко было к ней подходить - думала, ведь если кинется, то от меня рожки да ножки останутся, но я все же подошла. Предложила ей еду, псина лежа ела и облизывала мне ладони, и тут я увидела, что у нее сломана лапа. Правая передняя, опухла почти вдвое по сравнению с левой и из раны сочится кровь. Собака поела, а потом на трех лапах стала уходить от нас - били ее, наверное. Нет у меня сейчас ни машины, чтоб ее забрать, ни денег, чтоб лечить, но может хозяева ее ищут? Слабая надежда, но все-таки.
olenkokramarenko: (Default)
Вчора мало не вполювали качку по дорозі зі школи додому. Чи качура? Гуляло алейкою щось таке вгодоване, сіреньке, як дика качка, але з обличчя та статури більше схоже на індо-качура. Воно спершу ходило собі, щипало листя-травичку, а тоді як побачило, що ми хочемо ближче з ним познайомитись, то знялося та й полетіло.
olenkokramarenko: (Default)
В супермаркеті "Сільпо", куди я час від часу навідуюсь, хтось фантастично вдало добирає музику - майже щоразу мені хочеться прискіпатися до касира чи охоронця з питанням "Що це за музика і хто виконавець?" Але ж вони не скажуть. Дещо я впізнаю, як-от Yiruma ("the river flows in you" і таке інше), деякі композиції нагадують те, що я чула в того чи іншого виконавця, але що робити з рештою?

*В АТБ, який теж є поруч, з музикою гірше, ніж швах - їх співробітникам варто було б подати до суду за бузувірські знущання. Їм, бідолахам, та одна-едина атебешна мелодія, мабуть, і уві сні вчувається - так і з глузду з'їхати недовго.
olenkokramarenko: (Default)
Какое-то время уже ведем с Ильей разговоры о домашнем обучении - мол, так можно, но это не значит, что ты будешь бездельничать. Будешь учиться, только дома. Пару недель после окончания учебного года я тему учебы не поднимала, но пора уже и честь знать: если Илья долго не занимается, то регресс очень и очень заметен. Позавчера, в порядке "мыслей вслух" обсудили с ним план работ: какие предметы, какие виды занятий, в каком объеме. Выстраивай, говорю, очередность - что за чем. Тут он меня и сразил наповал. Первое, говорит - это английский, потому что с ним у меня плохо. Второе - это математика, потому что это мой любимый урок. Третье - письмо по 2 страницы в день, ну и чтение - сколько получится.

Я перевела дух, подняла челюсть и пошла открывать учебник английского. Не буду говорить, что он тут же взял и свернул горы, но ... спокойно, без нытья делал английский и математику, а сегодня взял и переписал 2 тетрадных страницы "Лісової школи". Сам выбирал текст, да. Очень она ему нравится, хотя по мне - детская даже слишком. Но там, видно, дело еще и в картинках - с иллюстрациями издательства "Школа" она производит куда более приятное впечатление, чем наша старая советская еще книжка с редкими черно-белыми рисунками.
olenkokramarenko: (Default)
Ну от нарешті вчора відбувся "випускной". Були аніматор, дискотека з перервами на солодощі та подарунки в кінці. Я на етапі підготовки нудила, що нафіг дітям не потрібні ніякі подарунки - те, що їм дарували на новий рік, вони зневажливо буцали ногами по підлозі в класі. "Ну как же, это же ВЫПУСКНОЙ! как же детям без подарков! Давайте подарим им сладости!" Врешті-решт дітям подарували трьохсотграмові соєві шоколадки. Як в тім анекдоті "Погана новина в тім, що з харчів у нас тільки гній. Хороша новина: гною в нас багато!"
olenkokramarenko: (Default)
натрапила в бібліотеці на книжку "Давній український гумор і сатира" (видання 1959 року) і прочитала в ній серед іншого віршоване оповідання про отця Негребецького. І я в ній записана першим і єдиним читачем.
olenkokramarenko: (Default)
Дякувати "гуртом" та ex.ua, маю змогу ставити дітям мульти українською - десь у 90% випадків. Друга частина "Льодовикового періоду", "Ліло і Стіч", ну може ще декілька мультів в нас були російською, бо української доріжки для них просто немає. Днями у френдстрічці натрапила на відгук про серію фільмів "Discovery" "How we invented the world" і вирішила показати дітям. Але, але ... це був якраз той випадок, коли є тільки російський переклад. Увімкнула сьогодні зранку і сама була вражена своєю ж реакцією: мені неприємно слухати це російською. Я хочу 2 в 1: аби діти дізнавались щось нове і паралельно поглиблювали знання укранської. Щоб вона була для них нормою щоденного вжитку, а не рідкісною дивиною. Кількість (принаймні для мене) перейшла у якість - російське озвучення стало незвичним і ріже мені слух, після майже 4 років використання україномовних ресурсів. Висновки про вплив російськомовного телебачення кожен може зробити сам.
olenkokramarenko: (Default)
Сьогодні в напрямку Хортиці пролітали дикі гуси і офіційно повідомили про прихід весни :)
olenkokramarenko: (Default)
дети схватили книжку "Откуда берутся дети" и потащили во двор просвещать сотоварищей.
olenkokramarenko: (Default)
Интересно, есть ли связь между интерьером кафе и качеством подаваемой в нем еды? Были вчера в заведении, которое хвалили знакомые одной моей подруги: оформлено полностью в жутком зеленом цвете - стены, скатерти и т.д. с красной почему-то стойкой из стеклянной плитки. Кормили потрясающе невкусно, долго и дорого. Хотя может все дело было в 8 марта?.
olenkokramarenko: (Default)
Зранку зустріла свою улюблену вчительку, яку не бачила досить давно - приємно поспілкувались. Потім в супермаркеті згасло світло як раз, коли я платила. А у френдстрічці трапилось отаке (дивіться фото і коментарі :))
olenkokramarenko: (Default)
+11 і сонечко, як наче вже кінець березня-початок квітня. Хоч їдь картоплю на городі садить.

*Ще один аргумент на користь приєднання до Євросоюзу - в них же там весна в лютому починається :)
olenkokramarenko: (Default)
кава "Jardin" - бридка гидота. А такий же великий пакунок - мабуть, на цілий місяць вистачить.

Profile

olenkokramarenko: (Default)
olenkokramarenko

June 2014

S M T W T F S
12345 67
89 10 11 12 1314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 02:41 pm
Powered by Dreamwidth Studios