olenkokramarenko: (серце з перцем)
шото мелькнуло в ленте фб про Ялту и я подумала: а как там "Сказка"? как они кормят своих животных, если сезон в этом году не очень? я там была один раз всего, но впечатление осталось нормальное - животные ухоженные, вольеры чистые. Илья, помню, гладил зебру. Потом, правда, получил по заднице от винторогого козла - ну так на то оно и козел. Кормили черешней крохотных обезьянок *не-помню-как-звать*, у которых ягоды едва помещались в ладошки, и видели одну, которая просочилась из вольера в близлежащий кустарник и качалась там на ветках.

Вот кому теперь непросто, наверное.
olenkokramarenko: (серце з перцем)
Originally posted by [livejournal.com profile] dedmorozlab at Реконструкция боя за освобождение Симферополя
13 апреля в Симферополе показали историческую реконструкцию боя за освобождение города от гитлеровцев в Великую Отечественную войну

Симферополь был освобожден в ходе Крымской наступательной операции советских войск, проводившейся с 8 апреля по 12 мая 1944 года. Наступление развивалось стремительно, и уже 12 апреля войска 4-го Украинского фронта вышли на подступы к городу. В освобождении столицы Крыма принимали участие подвижная южная группа под командованием замкома 51-й армии генерала Разуваева в составе 19-го танкового корпуса и 179-й стрелковой дивизии. Первой ворвалась в город 79-я танковая бригада полковника Архипова. Своим внезапным наступлением советские войска застали противника врасплох. Гитлеровцы были выбиты из города к 16.00 13 апреля.

Фото: © ИТАР-ТАСС/Станислав Красильников
3501805
ФОТО... )
friends
olenkokramarenko: (серце з перцем)
Originally posted by [livejournal.com profile] novitsky at Жила у Євпаторії сім’я Горяїнових…
 
            Ірина Єрмак, Євген Новіцький



Ще якийсь час і ще якоюсь мірою можна сказати — живе у Євпаторії сім’я Горяїнових. Тато Андрій, мама Аня, дев’ятеро дітей. Четверо хлопчиків і дев’ять дівчаток. Старшому — 16 років, молодшій скоро буде 10.

Колись вони були фостерною сім’єю. Сказати «прийомна» не годиться, бо то не сім’ю хтось приймає, а сім’я приймає. Гостинно розкриває обійми. Але «прийомною», чи то пак фостерною сім’єю вони були недовго, бо Андрій і Аня дуже швидко зрозуміли: всі діти у них — не прийомні, не «тимчасові». А насправді СВОЇ. Тому вони оформили всі документи на всиновлення. І стали звичайною сім’єю. Тільки великою.

Останні півтора року у Горяїнових з’явилася проблема з житлом. Будинок, у якому вони жили (і поки ще там залишаються), раніше належав благодійному фонду. Бо хоч як бери, а навіть у незалежній Україні просто так дев’ятьох не утримати і не вивчити. Навіть якщо мама сім’ї — не просто хороша дівчина, а потім жінка, яка мріяла про велику сім’ю, і з молитвою чекала від Бога хлопця, який зрозуміє її прагнення… Хоча це, звісно, основа основ. Так ось, мама Аня не просто хороша мама, вона ще й Гайдельберзький університет закінчила. Фахівець із домашнього виховання.

Але місцевій владі це не аргумент, і діяльність благодійного фонду не аргумент, і ніщо не аргумент, якщо треба розпорядитися добрим кримським майном. (Так, відхід Криму від України не позавчора почався.) Фонд закрили, проігнорувавши договір про проживання великої сім’ї у його будинку. Мешканцям сказали, що їм дозволяється залишитися у своєму-не-своєму домі тільки до 1 липня 2014 року. Це рішення Євпаторійської міської ради Горяїнови оспорювали в судах. Слухання обіцяли бути довготривалими…

А потім настав кінець лютого 2014 року. І почалася російська окупація Криму. Українські закони діяти перестали. А російські — не почали. Звичайно, такий стан беззаконня був просто подарунком для нечистих на руку чиновників.

З Горяїновими зв’язалися з мерії і в телефонній розмові дали зрозуміти, що, МОЖЛИВО, розглянуть питання про оренду ними їхнього власного будинку…

…за умови, що вся сім’я прийме російське громадянство.

Однак найімовірніший хід подій — той, що всі 11 осіб, із дев’ятьма дітьми включно, просто опиняться на вулиці. Якщо представники міської влади поклали ласе око на цей будинок «за мирних часів», то що може їх примусити відмовитися від нього за умов правового хаосу?



Горяїнови бачать себе громадянами України. Жити на окупованій території, залишившись без дому, вони не зможуть. Тому Андрій і Аня, порадившись із дітьми, вирішили виїхати з Криму на материкову Україну. Але у них тепер немає власної нерухомості, тому їм нема що продати чи обміняти.

У них майже немає заощаджень, а ті невеликі, що вдалося зібрати, заблоковані у кримських банках. Та і в будь-якому разі цих грошей замало для купівлі житла для такої сім’ї.

Зрештою, навіть коли Крим повернеться незабаром до складу України, то Горяїновим — на відміну від інших біженців — повернутися просто не буде куди. Той дім усе одно відібраний.

За межами Криму сім’я майже ніколи не бувала, у неї немає особливих зв’язків десь по інших областях. Хіба що в Києві живе кілька друзів.

При від’їзді доведеться більшу частину речей везти з собою зразу, оскільки в Криму їх нема де залишити, а речей у багатодітної сім’ї чимало…

Одне слово, їм потрібне постійне, або принаймні гарантоване на кілька років, житло на території України. Тимчасове поселення завдасть чимало труднощів і їм, і тим, хто візьметься їм допомагати. Більше того, поселятися їм потрібно не в сільській місцевості, а в місті, нехай і невеликому. У чотирьох дітей серйозні проблеми зі здоров’ям (хороші прийомні батьки не вибирають собі гарненьких здоровеньких на всиновлення, а надають свої серця і руки тим, хто найбільше потребує опіки, отож ситуація тут проста і ясна). Ці діти перебувають на обліку фахівців, потребують лікарського нагляду.

Також вони всі вже навчаються: старший уже в будівельному ліцеї, молодші ще у середній школі, але двоє дівчаток навчаються у художній школі, і шестеро дітей — у музичній. Переселити таку щедру і талановиту родину — вочевидь нелегке завдання…

Але у цієї сім’ї немає іншого виходу, крім від’їзду. Сумні події у Криму перекреслили всі їхні напрацювання і досягнення, всі наміри щодо майбутнього.

Зараз тривають активні пошуки житла для сім’ї Горяїнових. А про поточні потреби можна запитувати Андрія, наприклад, через його сторінку у Фейсбуку. Тим, хто спроможний і готовий надати потрібну допомогу, ми повідомимо телефон і електронну адресу.



                  (с)
 
 
=> Папа, мама, девять детей и Бог (2004)
=> Домашний альбом семьи Горяиновых (2007)
=> Многодетная семья Горяиновых может остаться без дома (2012)
=> С Рождеством Христовым поздравляет семья Горяиновых! (2014)
 

О как

Apr. 20th, 2014 11:58 am
olenkokramarenko: (серце з перцем)
Originally posted by [livejournal.com profile] suzemka at LOS COLORADOS



В детстве мы их собирали. Дед внимательно проходил по огороду, проверял, не осталось ли где. Потому, что поливай не поливай химикатами, а лучшее средство борьбы только одно: собирать. А если они расплодятся, то без урожая останешься. Вот потому дед и проверял.

- Да ладно тебе! - говорили мы. - Сами ж понимаем, сидел бы отдыхал...
- Хрен вы что понимаете, - бурчал дед. - Самому за всем смотреть надо...



...спокій від ваших щоденних атак... )
olenkokramarenko: (серце з перцем)
Originally posted by [livejournal.com profile] vpasty_vgoru at В подмену фактов вы не верите?
Тем, кто не верит, что российская история просто сочиняется.
Что факты замалчиваются или придумываются.

Вот как сегодня в школе подается новейшая история присоединения Крыма к РФ.
Ложь, ложь, ложь.
Видите, как легко это сделать? Проще простого.

Крымских татар в истории Крыма, оказывается, не было и нет.
В исторической справке нет одного слова о коренном народе Крыма.
Ни одного слова! Есть только русские. Памятные места связаны только с русскими.
Русские, русские, русские.
Другие народы из "истории России" просто исчезают.

И, конечно, вначале ученикам так же легко соврали, что "Референдум прошёл в полном соответствии с демократическими процедурами и международно-правовыми нормами" (с)

Вот оно полное соответствие:

Решение о референдуме принято под дулом автоматов (захвачена была Рада АРК автоматчиками).
Без кворума.
Без права на проведение (не предусмотрен Конституцией Украины).
Без законодательной базы (не разработано в Украине еще законодательство о местных референдумах).
Без базы избирателей (Украина заблокировала списки).
Без достаточного времени на подготовку.
Без международных наблюдателей.
Без участия коренного народа – крымских татар.
Во время военной оккупации.
При отключенных украинских каналах.

Вопросы в бюллетене (сокращенно):
1) Вы за вхождение в состав РФ?
2) Вы за то, чтобы остаться в составе Украины?

Потом Путин заключил договор о включении _независимого Крыма_ в состав России.
Вопрос: на каком референдуме решался вопрос о независимости Крыма?
В бюллетене этого вопроса не было.

Но это еще не все. Это только что, что я вспомнила, пока коммент вчера писала.
Если изучить вопрос подробно, боюсь, сердце остановится.

Референдум признал Путин, Ким Чен Ын, Мугабе, аль-Асад, Лукашэнка и еще несколько диктаторов.
Остальной мир псевдореферендума не признал.

Это и есть демократия по-российски.


История России не просто сочиняется "где-то там".
Она сочиняется прямо на наших глазах. Впрочем, как всегда.

Мы еще знаем, что это ложь, а подрастающие россиян уже считает, что это правда.
Потом пару чудаков напишет в сети "эй, да историю переписали!".
Люди поржут, покрутят пальцем у виска, сильно повозмущаются.
Да? Как сейчас, когда читают правду про Залесье-Московию-Россию.
Или нет? Надеюсь, когда-то этой лжи придет конец.
Поэтому вчера не написала, а сегодня напишу:

***
Недорубленное Залесье опять подрастает

***
Выросло Залесье, найдется и топорище

п.с. Ссылку на "Методические рекомендации" я нашла здесь.

Profile

olenkokramarenko: (Default)
olenkokramarenko

June 2014

S M T W T F S
12345 67
89 10 11 12 1314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 02:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios